В останній день зими у старшій групі «Метелик» панувала особлива атмосфера — у садочку ожила казка, натхненна чарівним світом творів Лесі Українки. Діти разом із вихователями Тетяною Павловською, Наталією Іщенко та музичним керівником Тамілою Гайкою вирушили у дивовижну подорож, щоб зустріти весну.
Цього дня дошкільники стали героями лісової легенди. Дівчатка перевтілилися у ніжних мавок, а хлопчики — у веселих та спритних лісовиків. У залі лунала поезія Лесі Українки, наповнюючи простір теплом слова та красою української мови.
Маленькі «лісові мешканці» не просто чекали на весну — вони допомагали їй прокинутися. Діти виконали давній український таночок «Плескач», а хлопчики зачарували всіх веселим танцем із сопілочками, ніби закликаючи перелітних птахів повертатися додому.
Дівчатка ж, немов справжні мавки з лісових казок, будили квіточки після зимового сну, ніжно танцюючи з яскравими квітами.
Весняна розвага була сповнена і веселих ігор. Діти будили струмочки, щоб вони задзвеніли після зимової тиші, та будували гнізда для пташечок, допомагаючи природі оживати.
Особливою стала участь у розвазі «Веселий настрій». Діти створювали легкий вітерець, від якого весело розліталися папірці – символи радості та гарного настрою. А потім старанно зібрали їх, щоб забрати цей веселий настрій із собою до групи.
Свято мало ще один теплий і зворушливий момент. До Дня української жінки маленькі артисти виконали ніжну пісню «На зеленому горбочку», присвятивши її бабусям, мамам та всім жінкам-працівницям закладу. У цих дитячих голосах звучала щира любов, вдячність і повага.
Так у казковій атмосфері лісових легенд, музики, поезії та дитячого сміху весна тихо постукала у двері садочка. А разом із нею прийшли тепло, радість і нові мрії – такі ж легкі й барвисті, як крила маленьких «Метеликів».
