Готовність до школи: аналіз результатів моніторингу дітей старшого дошкільного віку (2025-2026 н.р.)

Протягом січня-березня  2026 року було проведено психолого-педагогічне оцінювання готовності дитини старшого дошкільного віку до навчання в умовах реформування української школи.  Метою дослідження було визначення актуального стану сформованих у дитини віком від 5 років 6 місяців соціально-психологічних навичок в контексті формулювання висновків щодо прогнозів її природного та гармонійного переходу в нову ситуацію розвитку  – початок шкільного навчання  в Новій  українській школі. Дослідження проводилося за Комплексом діагностичних завдань «Чарівні перетворення», який складається із трьох ігрових завдань: «Придумай гру з іграшкою», «Шлях до чарівної скриньки», «Чарівні перетворення фігури».

Аналіз результатів діагностичного обстеження готовності дитини до шкільного життя дали можливість визначити розвиненість соціально-психологічних якостей, життєвих вмінь та навичок та сформулювати висновок про стан готовності дитини до систематичного навчання в школі.

Рівні готовності у бальному виразі дорівнюють таким діапазонам: від «дитина до школи не готова» до «готовність до навчання в школі сформована повною мірою».

Обстежено 60 дітей старшого дошкільного віку із 4 груп.

Готовність дитини до навчання в школі

• сформована повною мірою у 37 дітей (62%). Ці діти демонструють високий рівень сформованості основних компонентів шкільної зрілості: мотиваційної готовності, довільної регуляції поведінки, сформованості пізнавальних процесів, комунікативних умінь та емоційної стабільності. Освітній, виховний та розвивальний вплив на дитину з боку дорослих здійснюється без змін до запланованої діяльності. Діти проявляють готовність приймати нову соціальну роль школяра, дотримуються правил, активно включаються у навчальну діяльність.
• достатньо сформована у 17 дітей (28%). Діти цієї групи мають достатній рівень розвитку необхідних умінь для успішного навчання. Вони здатні виконувати завдання за зразком, розуміють інструкції дорослого, мають сформовані навички взаємодії з однолітками. Освітня взаємодія з дитиною продовжується за орієнтирами освітньої та виховної роботи закладу дошкільної освіти. Подібний рівень готовності є варіантом вікової норми.
• знаходиться в стадії формування у 5 дітей (8%). Тобто, ці діти демонструють часткову готовність до навчання, однак потребують активізації певних розвивальних впливів. Спостерігаються труднощі у довільній увазі, недостатня сформованість мислення, мовлення, дрібної моторики або емоційно-вольової сфери.
• є умовною у 1 дитини з ООП (2%). Дитина показала суттєві труднощі у сформованості передумов навчальної діяльності. Спостерігається слабка пізнавальна активність, нестійка увага, труднощі у виконанні інструкцій. Є потреба в посиленій активізації освітніх впливів у сферах, за якими зафіксовані найнижчі оцінки. Батьків інформовано про перспективи розвитку дитини та потенційні можливості й досягнення в новій ситуації розвитку.

Під час виконання першого завдання «Придумай гру з іграшкою» усі діти самостійно обирали іграшку. Більшість змогли самостійно описати варіанти гри, проте частині дітей знадобилося заохочення дорослого для вигадування 1–2 (і більше) способів гри; дехто розповідав за допомогою навідних запитань. Щодо рольової взаємодії, діти зазвичай передбачали гру з іншими учасниками, однак кілька дітей окреслили лише власну роль. Часто називали знайомі ігри, іноді з використанням гаджетів, наприклад «99 ночей на острові».

Під час спостереження за визначенням правил у придуманій грі з’ясовано, що деякі вихованці не змогли чітко їх сформулювати, а окремі діти взагалі відмовлялися їх визначати, зазначаючи: «Правил не буде». Це засвідчує потребу акцентувати увагу на важливості правил у процесі ігрової діяльності. Варто послідовно підводити дітей до усвідомлення, що правила роблять гру зрозумілою, справедливою та цікавою для всіх учасників.

Крім того, під час розповіді про власну гру частина дітей відчувала мовленнєві труднощі у побудові зв’язних висловлювань. З огляду на це, потребує посиленої уваги мовленнєвий розвиток: збагачення словникового запасу, тренування в складанні описових і сюжетних розповідей.

Під час другого завдання «Шлях до чарівної скриньки» майже всі діти свідомо обирали рівень складності. Із 60 обстежених: 40 обрали складний варіант, 8 — середньої складності, 12 — легкий. Такі результати свідчать про високий рівень домагань і віру у власні сили. Майже всі успішно впоралися з обраними завданнями.

Під час третього завдання «Чарівне перетворення фігури» діти, трансформуючи квадрат, створювали зображення порталу, дому з гаражем, сцени, хлопчика на прогулянці, телевізора (зі «сценою ілюзії»), світу Майнкрафту, цукерки, подарунка, пейзажу з котиком, людини (яка спостерігає, як чоловічки будують будинок), а також Намберблокс 1000 (персонажа з пізнавального дитячого мультфільму BBC, створеного для зацікавлення дітей математикою) тощо.

Більшість дітей відзначали бажання йти до школи та приміряти на себе роль школяра. Водночас одна дитина сказала: «Я до школи ще боюсь, бо не вмію рахувати до 100, а тільки… 22, 23», що може свідчити про тривогу, пов’язану з очікуваннями від навчання та власною математичною компетентністю.

Виконуючи завдання, діти демонстрували набуті знання й уміння, отримані під час ігор, занять, спілкування з однолітками та в родині; спиралися на життєвий досвід; мобілізувалися, активно долали труднощі та обирали раціональні способи досягнення мети.

Рекомендації:

• Які б не були результати після виконання завдань — радійте своїй дитині, продовжуйте її любити, плекати, пестити, ростити й розвивати, тому що кожна дитина має для цього невичерпний потенціал.
• Розмовляйте з дитиною приязним, спокійним, підтримувальним тоном. Ніколи не сваріть її за результат, який вас не влаштовує. Мотивуйте на те, що спробу можна повторити й навчитися всього разом.
• Уважно слухайте дитину, коли вона звертається до вас, не перебивайте, не говоріть за неї. Спонукайте її шукати слова, щоб самостійно висловити свою думку.
• Будьте терплячими!
• Укладіть із дитиною вдома «хороші рутини»: режим дня та правила поведінки, щоб розвивати корисні навички та самоконтроль і наповнити життя дитини радісними та корисними справами. Долучайте дитину до хатніх і різних побутових справ, розподіляйте завдання для самостійної та командної роботи.
• Розмовляйте з дитиною якомога більше. Говоріть чітко, грамотно. Сформулюйте пояснення для виконання різних побутових справ і пізнавальних завдань простими й зрозумілими реченнями.
• Щодня читайте вголос дитині й обговорюйте зміст прочитаного.
• На прогулянці спостерігайте, досліджуйте разом з дитиною навколишній світ:
• ставте самі запитання та заохочуйте дитину робити це;
• загадуйте й створюйте загадки-пояснювалки про те, що бачите;
• підтримуйте гру з іншими дітьми, грайте разом.
• Помічайте успіхи дитини. Хваліть навіть за маленькі перемоги і вдалі кроки.
• Запропонуйте і виконуйте щодня різні творчі завдання: грайте в рухливі ігри, робіть халабуди для сюжетної гри, малюйте, ліпіть, конструюйте, співайте, танцюйте, створюйте колекції з предметів, колажів тощо.
• Відпочивайте, радійте життю, піклуйтесь разом з дитиною про рослини, тварин, друзів, рідних… Виховуйте моральні цінності в добрих справах.

Вірте в себе, довіряйте вашій спроможності зробити на краще і не зупиняйтеся у батьківській любові та надії на успішний подальший розвиток дитини.