І тоді дитина буде говорити добре
(Двадцять простих порад батькам)
- ПОЧНЕМО З ВАС.
Навіть якщо ви мовчазні від природи – все одно говоріть з малюком. Дитина легше розуміє звернене мовлення, якщо воно пояснює те, що відбувається з нею і навколо неї. Тому супроводжуйте свої дії словами!
- ЗУСТРІЧ ПОГЛЯДІВ.
Озвучуйте будь-яку ситуацію, але тільки якщо ви бачите, що дитина чує і бачить вас. Не кажіть в порожнину, дивіться дитині в очі. Це особливо важливо, якщо ваша дитина надмірно активна, постійно рухається. Якщо ваш малюк ще тільки лепече або говорить мало слів, намагайтеся, щоб він бачив
вашу артикуляцію.
- ГОВОРІТЬ ЧІТКО.
Говоріть просто, чітко, виразно промовляючи кожне слово, кожну фразу. Відомо, що діти дуже чутливі до інтонації, тому кожне слово, на яке падає логічний наголос, намагайтеся вимовляти якомога виразніше.
- ТЕ САМЕ, АЛЕ ПО-РІЗНОМУ
Повторюйте багато разів одне і те ж слово й фразу: але в кожному випадку, змінюючи порядок слів ( “Папа прийшов, прийшов наш тато”. “М’ячик впав, впав м’ячик”). Це дозволяє дитині легше почути і зрозуміти: фрази діляться на слова. Якщо ви хочете, щоб дитина засвоїла якесь нове слово, намагайтеся вживати його в різних контекстах і не один раз.
- АЛЕ: НЕ ПЕРЕСТАРАЙТЕСЯ.
Не вживайте занадто довгих фраз. І не перевантажуйте дитину, пред’являючи їй відразу велику кількість свідомо незнайомих слів.
- ДУЖЕ ВАЖЛИВО: ХОРОШИЙ НАСТРІЙ.
Намагайтеся вимовляти нове слово в емоційно сприятливій ситуації. Психологи помітили: в таких умовах дитина навчається і вбирає нову інформацію в десять разів краще, ніж в нейтральних або несприятливих.
- ВСІ ПОЧУТТЯ-В СОЮЗІ З МОВЛЕННЯМ.
Дуже важливо, щоб дитина, осягаючи, пізнаючи щось нове, мала можливість не тільки бачити новий предмет, а й чіпала, нюхала, обмацувала його, тобто – вивчала різними способами. Якщо ви бачите, що дитина чогось торкається, з чимось грає, відразу ж назвіть цей предмет кілька разів – коротко, чітко, виразно.
- В ОСНОВІ МОВЛЕННЯ-ПРАГНЕННЯ ДО СПІЛКУВАННЯ.
Як би недосконало ваша дитина не говорила, приймайте і підтримуйте її бажання вступити з вами в контакт, навіть якщо вона взагалі ще не говорить, частіше залучайте її в невербальний (несловесний) діалог, “вітаючи, схвалюючи” будь-яку відповідь (жест, виразний погляд, вокалізація). Підтримуйте її прагнення спілкуватися!
- 9. ПРАГНЕННЯ ДО РІЗНОМАНІТНОСТІ.
Якщо лепет малюка одноманітний, намагайтеся збагатити його, пропонуючи йому ланцюжок слів з іншими приголосними: дя-дя-дя, так-так-так, ма-ма-ма, ба-ба-ба, бе-бе-бе, з іншими голосними: ба-бо-бі-бе. Комбінуйте різні склади і намагайтеся, щоб малюк захотів повторювати їх.
- ПОВАЖАЙТЕ СПРОБИ ГОВОРИТИ.
У ті моменти, коли дитина каже, лепече одна або разом з вами вимикайте гучну музику і намагайтеся дати їй можливість чути вас і себе. Мовлення розвивається на основі наслідування і самонаслідування – тому дитині необхідно чути себе.
11.НАВЧАЙТЕ У ГРІ.
Граючи, вчіть наслідувати (дві собачки гавкають, дві кицьки нявкають, переклички “ау-ау”.Спеціально створюйте такі ігрові ситуації, де дитині знадобиться звуконаслідування, або треба буде вимовити якісь слова для того, щоб гра відбулася. Зверніть увагу: спонукаєте не ви, а ситуація.
- ПОПЕРЕДЖУЮЧИ БАЖАННЯ.
Деякі батьки намагаються вгадати бажання своєї дитини, часто попереджаючи їх в той самий момент, коли вони тільки з’являються. В цьому випадку у малюка немає необхідності вимовляти що-небудь-досить просто подивитися, протягнути руку. В такій ситуації є небезпека затримати дитину на стадії жестового мовлення. І хоча жест – це теж спілкування, не варто затримуватися на цьому рівні.
13.РОЗШИРЮЙТЕ СЛОВНИК МАЛЮКА.
Дитина володіє словом на двох рівнях: розуміє його – це пасивний словник, каже – це активний словник. Активний може бути ще зовсім малий. Але якщо ви поповнюєте ресурс розуміння, це обов’язково призведе до так званого лексичного вибуху. І надалі перенесе в активний словник те, чого ви навчили її, розглядаючи разом малюнки, читаючи книжки і коментуючи свої дії. Намагайтеся ввести в її пасивний словник назви речей, які оточують (іграшки, кухонне приладдя, предмети побуту), імена речей і істот на картинках у книжках і, звичайно, імена родичів і всіх близьких людей. Навчіть дитину показувати “де ручки, де ніжки” (У ляльки, у вас). Найчастіше питайте: “Де стіл?”, “Де киця?” і т.д.
- ВЕДІТЬ ЩОДЕННИК.
Фіксуйте її мовні рухи, записуйте, скільки слів вона вже розуміє, які
слова вимовляє, в яких ситуаціях ви зможете день за днем судити про її успіхи.
- РОЗВИВАЙТЕ ФАНЕМАТИЧНИЙ СЛУХ.
Розвивайте фонематичний слух, спонукаючи розрізняти слова, що відрізняються одним звуком (Тачка-качка, ніс-ніж, мишка-миска і т.д.)
- НЕ НЕХТУЙТЕ ЗВУКОНАСЛІДУВАННЯМ.
Для дітей, які пізно починають говорити, дуже корисно використовувати слова типу “Бух”, “ням-ням”, “дай”, “ав-ав” і інші короткі слова, що складаються з одного або двох однакових складів. Ці слова засновані на звуконаслідуваннях, легкі для засвоєння і полегшують дитині
початкові стадії входження у мовленнєву стихію. Потім вони підуть самі собою, стануть непотрібними, але поки не нехтуйте ними, зараз вони потрібні вашій дитині.
- ЧИТАЙТЕ, ЧИТАЙТЕ, ЧИТАЙТЕ …
Читайте короткі вірші, казки. Перечитуйте їх багато разів, не бійтеся, що це набридне дитині. Діти набагато краще сприймають тексти, які вони вже багато разів чули. Якщо це можливо, постарайтеся розіграти вірш-покажіть його в особах і з предметами: а до предметів цих дайте дитині доторкнутися, пограти з ними. Дочекайтеся, поки дитина добре запам’ятає вірш, а потім спробуйте не договорювати останнє слово кожного рядка, надаючи це зробити малюкові. Співайте прості пісеньки, допомагаючи йому сприймати ритм і відтворити його.
18.ПАЛЬЦІ ДОПОМАГАЮТЬ МОВЛЕННЮ.
Зверніть особливу увагу на розвиток дрібної моторики – точних рухів пальців руки. Моторика, тісно пов’язана з розвитком мовлення. Ліпка, малювання, конструювання, ігри з дрібними предметами, пальчиковий театр все це допоможе в мовленні, а в подальшому і на письмі.
- Будьте терплячі, поблажлив і , обережні.
Якщо ваш малюк невірно вимовляє будь-який звук, ніколи не смійтеся, не повторюйте за ним неправильну вимову слова. Одразу ж повторіть слово правильно, намагаючись перехопити погляд дитини. Можливо, вона зможе повторити за вами. Якщо не зможе або не захоче, не турбуйтеся. Будьте терплячі! Вона обов’язково повторить за вами, коли прийде час. Вона вчиться і на власних помилках, постійно порівнюючи свою вимову з вашою. Але не занадто фіксуйте увагу на неправильній вимові – це може викликати зворотню реакцію.
- ТІЛЬКИ ВИ!
Пам’ятайте: тільки ви і ваша віра в сили і здібності дитини можуть допомогти їй розвинутися гармонійно.
