Під час війни від домашнього насильства найбільше страждають традиційно вразливі категорії населення – жінки, діти, люди похилого віку, особи з інвалідністю, вимушені переселенці.
Діти відчувають на собі подвійний вплив війни. Якщо у родині, де відбувається домашнє насильство, є діти – не варто тішити себе ілюзіями, що вони нічого не помічають і на них така ситуація ніяк не вплине. Діти все бачать, відчувають, й нездорові стосунки між батьками можуть травмувати їх навіть більше за те, що вони побачили на війні.
Дитина – свідок (або очевидець) насильства – теж постраждалий від домашнього насильства.
Домашнього насильства можна уникнути, якщо жертва не буде мовчати.
Рекомендуємо учасникам освітнього процесу ознайомитися з інформацією про те, куди звертатися у випадках домашнього насильства:
✆ до Національної поліції за номером 102 та повідомити про факт насильства;
✆ на Урядовий контактний центр 15 – 47, де цілодобово надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення насильства та психологічної допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям;
✆ до безкоштовного номеру системи безоплатної правової допомоги – 0 – 800 -213 – 103;
✆ до національної «гарячої лінії» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0- 800 – 500 – 335 або 116 – 123 (короткий номер з мобільного).
Чуйне ставлення один до одного, прояв емпатії до людей та вчасна кваліфікована юридична підтримка – запорука формування гуманного європейського суспільства.
