Артикуляційна гімнастика – це комплекс вправ для тренування органів артикуляції (губ, язика, нижньої щелепи). Мета артикуляційної гімнастики – формування та відпрацювання повноцінних рухів і певних положень органів артикуляційного апарату, необхідних для правильної вимови звуків.
У мовленні звуки вимовляються не ізольовано, а один за одним, тому органи артикуляційного апарату повинні швидко змінювати своє положення. Ось чому від їх рухливості та координованості у значній мірі залежить чіткість вимови звуків, слів та фраз.
Чітка звуковимова та дикція необхідна не тільки для результативного спілкування, але і для успішного оволодіння письмом. Перед тим, як записати слово, ми спочатку його промовляємо про себе. Тому вади звуковимови призводять до подальшого порушення письма.
Коли ми маємо на меті тільки покращення дикції, артикуляційні вправи можуть застосовуватися довільно, у будь-якій послідовності, як ігровий момент або своєрідна щоденна фізкультхвилинка під час різноманітних занять.
Виконувати артикуляційні вправи потрібно систематично, лише тоді можна досягнути бажаного результату.
Основні правила артикуляційної гімнастики
Заняття має проводитись щоденно протягом 5-10 хвилин.
- Кожну вправу необхідно повторити 5-7 разів.
- Наприкінці кожної вправи органи мовленнєвого апарату повинні повернутись у вихідне положення, а потім – у стан спокою.
- Кожну вправу слід виконувати повільно, чітко, ритмічно, рахуючи подумки (за необхідності дорослий може рахувати вголос).
- Використовуючи дзеркало, потрібно слідкувати за тим, щоб у дитини працювали лише ті м’язи, які тренуються у даній вправі. Шия та плечі не повинні напружуватись.
- Під час виконання вправ можна використовувати свою долоню та долоню дитини для імітації рухів язика.
- Артикуляційна гімнастика не повинна набридати дитині та спричиняти її перевтому.
Перед розучуванням артикуляційних вправ слід ознайомити дитину з будовою органів артикуляційного апарату. Також повідомте дитині, що кожна вправа для ротика має свою назву («лопатка», «хоботок», «жабка» тощо). Покажіть малюку картинки (або іграшки) з відповідним зображенням.
На початку виконувати артикуляційні вправи необхідно перед дзеркалом. Спершу показуйте вправу «на собі». Дитина повинна бачити, що робить язик. Ми, дорослі, не замислюємося, де знаходиться в даний момент язик (за верхніми зубами або за нижніми). У нас артикуляція – автоматизована навичка, а дитині необхідно через зорове сприйняття знайти цей автоматизм, постійно вправляючись. Не засмучуйтеся, якщо деякі вправи не будуть виходити з першого разу навіть у вас. Спробуйте повторити їх разом з дитиною, зізнаючись йому: “Дивись, у мене теж не виходить, давай разом спробуємо”. Будьте терплячі, ласкаві і спокійні, і все вийде.
Отже, регулярне виконання артикуляційної гімнастики допоможе:
- Навчити дитину утримувати певну артикуляційну позицію, збільшити амплітуду рухів, зменшити спастичність (напруженість) органів артикуляції, тобто підготувати артикуляційний апарат до правильної вимови звуків
- Покращити кровопостачання артикуляційних органів
- Зміцнити м’язову систему язика, губ, щік
- Покращити дикцію
КОМПЛЕКС УНІВЕРСАЛЬНИХ ВПРАВ ДЛЯ ГУБ І ЯЗИКА
«Посмішка»
Утримувати кілька секунд губи в усмішці. Намагатися не показувати зуби.
«Парканчик»
Посміхніться без напруження, щоб було видно верхні та нижні зуби. Утримувати в такому положенні 5-10 секунд.
«Хоботок»
Витягнути зімкнені губи вперед. Утримувати в такому положенні 5-10 секунд.
«Лопатка»
Відкрити рот та покласти широкий язик на нижню губу. Утримувати в такому положенні 5-10 секунд.
«Гребінець»
Губи в посмішці, зуби видно. Язик прикусити зубами. Рухати язиком вперед – назад, не розтискуючи зубів. Повторити 5-10 разів.
«Голочка»
Вузький напружений язик висунути якомога далі. Утримувати у такому положенні на рахунок до 5.
«Годинник»
Рот відкрити, переміщати кінчик язика з правого кута рота в лівий. Повторити 5-10 разів.
«Чашка»
Відкрити рот. Бічні та передні краї широкого язика підняти вгору. Не торкатися зубів. Утримувати в такому положенні 10-15 секунд.
«Смачне варення»
Висунути широкий язик, облизати верхню губу і сховати язик вглиб рота. Повторити 10-15 раз.
«Чистимо зубки»
Посміхнутися, відкрити рот, широким язиком «почистити» верхні зуби з внутрішньої сторони, виконуючи рухи із сторони в сторону. Потім нижні зуби.
«Гойдалка»
Відкрити рот, напруженим язиком тягтися до верхніх та нижніх зубів (по черзі). Повторити 10-15 раз.
«Маляр»
Рот відкрити. Кінчиком язика проводити по піднебінню вперед-назад, як маляр щіткою білить стелю. Слідкувати, щоб язик залишався широким, а його кінчик не висувався з рота.
«Індик»
Відкрити рот. Швидко рухати кінчиком язика по верхній губі. Виходить: «бл-бл-бл …» Повторити кілька разів.
«Грибок»
Широко відкрити рот. Язик присмоктати до піднебіння. Утримувати в такому положенні 10- 15 секунд.
«Коник»
Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння, клацати язиком. Спочатку повільно, потім швидше, розтягуючи під’язичну зв’язку. Повторити 10-15 раз.
«Барабан»
Рот відкрити, показати зуби. Кінчиком язика енергійно стукати за верхніми зубами: Д-Д-Д-Д-Д. Рот не прикривати. Виконувати 10-15 секунд. Повторити кілька разів.
Для підтримання інтересу до занять використовуємо різноманітні ігри, виконувати емоційно, використовувати дитячі вірші, картинки.
Пропоную артикуляційну авторську казку про пригоди Язичка. Прослуховуючи віршовану казку, діти виконують артикуляційні вправи за текстом.
Автор віршованої казки Оксана Шаравська, вчитель – логопед
